НАКАЗ № 2-62 від 27.04.2009 Про затвердження комплексних програм НТУУ "КПІ"

З метою прискорення вирішення загальнодержавних проблем з напрямків розвитку науки та інноваційної діяльності та на виконання рішення вченої ради НТУУ "КПІ" від 06 квітня 2009 р.

НАКАЗУЮ:

1. Сформувати комплексні програми університету, реалізація яких проводитиметься за науковим, освітнім, інформаційним та міжнародним напрямкам:
1) "Сталий розвиток";
2) "Енергетика сталого розвитку";
3) "Розбудова інформаційного суспільства";
4) "Нові матеріали та технології";
5) "Системи спеціального та подвійного призначення".
2. Затвердити концептуальні положення про комплексні програми НТУУ "КПІ" (додаток).
3. Проректору з наукової роботи підготувати та затвердити в установленому порядку склад координаційних рад комплексних програм університету.
4. Координаційним радам визначити перелік проектів, госпдоговірних тем, державних замовлень, міжнародних контрактів, державних науково-технічних програм, які виконуються науковцями університету для формування складу вищезазначених програм.
5. Конкурси на бюджетне фінансування в подальшому проводити з урахуванням фінансування комплексних програм.
6. Накази 2–31 від 28.02.2006 р. та 2–135 від 26-09.2006 р. вважати такими, що втратили чинність.
7. Контроль за виконання наказу покласти на проректора з наукової роботи М.Ю. Ільченка.

РЕКТОР М. З. ЗГУРОВСЬКИЙ

Концептуальні положення про комплексні програми НТУУ "КПІ"

ГОЛОВНА МЕТА
Головною метою започаткування комплексних програм НТУУ "КПІ" є стимулювання інноваційної діяльності, розробка конкурентоздатних інноваційних проектів, забезпечення підготовки кадрів вищої кваліфікації, впровадження результатів наукових розробок та досліджень в навчальний процес. Реалізація програм проводиться за науковим, освітнім, інформаційним та міжнародним напрямам.
Науковий напрям передбачає формування та розвиток науково-технічних засад як базису виконання проектів програми за конкретними напрямами.
Освітній напрям передбачає розроблення новітніх ефективних методів та методик викладання дисциплін в контексті конкретної програми у вищому технічному навчальному закладі (НТУУ "КПІ") та в системі підвищення кваліфікації /короткострокового навчання.
Інформаційна підтримка забезпечує впровадження сучасних новітніх інформаційних технологій при виконанні конкретних завдань програми.
Міжнародний напрям передбачає співпрацю з низкою міжнародних організацій, з метою виконання завдань програми на світовому рівні конкретних досягнень.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Вчена рада університету на своєму засіданні визначила такі комплексні програми:
1. Сталий розвиток
2. Енергетика сталого розвитку
3. Розбудова інформаційного суспільства
4. Нові матеріали та технології
5. Системи спеціального та подвійного призначення.
До складу комплексних програм входять теми, які виконуються за рахунок державного бюджету, державних замовлень, проектів науково-технічних програм, госпдоговірні теми, міжнародні контракти, які виконуються науковцями університету.
До комплексних програм також входять комплексні проекти, теми, які виконуються кількома підрозділами (навчально-науковими інститутами, факультетами, науково-дослідними інститутами та ін.). В цьому випадку кожний підрозділ має своє доповнення до загального технічного завдання, яке визначає завдання цього підрозділу. Фінансування такого проекту може здійснюватися як через планово-фінансове управління університету, так і через бухгалтерії кожного окремого підрозділу.

УПРАВЛІННЯ КОМПЛЕКСНИМИ ПРОГРАМАМИ
Для забезпечення управління, координації та організації виконання науково-дослідних робіт та прикладних розробок, розроблення новітніх ефективних методів та методик викладання дисциплін, підготовки кадрів вищої кваліфікації, впровадження сучасних новітніх інформаційних технологій, співпраці з міжнародними організаціями створюються координаційні ради комплексних програм НТУУ "КПІ".
Координаційні ради керуються в своїй діяльності законами України, Статутом університету, наказами ректора та рішеннями Вченої ради університету, цим Положенням та іншими чинними нормативними актами.
Рішення координаційних рад мають рекомендаційну силу і можуть бути основою для розробки розпорядчих документів університету з питань наукової діяльності.
Завданнями координаційних рад є:
- розробка та погодження основних та пріоритетних напрямків наукової діяльності університету;
- визначення основних напрямків, стратегії та розробка науково-технічних програм університету;
- розробка пропозицій і координація виконання завдань науково-технічних програм державного рівня та рівня університету;
- узгодження щорічних завдань програм університету;
- розробка пропозицій щодо фінансування робіт і рекомендацій з інвестування та залучення коштів зовнішніх організацій по перспективним розробкам;
- розробка рекомендацій з додаткового фінансування для впровадження завершених науково-дослідних робіт;
- розробка пропозицій та формування тематики наукових проблем, під які оголошується конкурс на фінансування за рахунок держбюджету;
- розгляд пропозиції структурних підрозділів університету щодо робіт, які рекомендовані для участі у конкурсі і пройшли закриту експертизу;
- рекомендації для подальшого проходження конкурсу робіт, що набрали найвищий рейтинг;
- розгляд технічних завдань НДР, які фінансуються за рахунок держбюджету;
- розгляд та приймання завершених держбюджетних робіт;
- організація підготовки аналітичних матеріалів з перспектив розвитку програм;
- сприяння впровадженню у навчальний процес результатів наукових робіт.
При визначені тематики досліджень та розробок керуватись Законами України: “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” та “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”, виходити із завдань отримання наукових результатів світового рівня, створення конкурентоспроможної продукції, підвищення якості підготовки фахівців.
Для виконання завдань координаційні ради:
- надають пропозиції до МОН України та інших міністерств та відомств щодо формування науково-технічної політики;
- вивчають, узагальнюють досвід інших країн світу, дані про перспективні програми та рекомендують їх для реалізації в університеті;
- розглядають пропозиції структурних підрозділів університету щодо необхідності розробки та впровадження в навчальний процес результатів НДР;
- формують тематику науково-технічних програм університету;
- беруть участь у розробці та внесенні пропозицій до нормативних документів, що регламентують наукову діяльність;
- залучають фахівців з менеджменту інвестувань та залучення позабюджетних коштів для виконання визначених робіт;
До складу координаційних рад входять провідні науковці університету.
Очолюють координаційні ради координатори.
Склад координаційних рад, координатори затверджуються наказом по університету.
Організація взаємодії членів координаційних рад та ведення поточної документації покладена на секретаря ради.
Робота координаційних рад організовується у формі засідань, які проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на два місяці.
На засідання координаційних рад можуть бути запрошені провідні фахівці університету та інших освітянських і наукових закладів.
Результати роботи координаційної ради оформлюються у вигляді протоколів, які веде і зберігає секретар координаційної ради.
Для реалізації завдань Ради можуть формуватись робочі групи, які очолюють відповідні члени Ради.
Взаємодія Ради з іншими структурами полягає в наступному:
- координація взаємодії наукових підрозділів при виконанні проектів, які включені до відповідних науково-технічних програм;
- розгляд і затвердження планів на основі пропозицій наукових підрозділів, слухання їх звітів про виконання робіт;
- координаційні ради щорічно інформують Вчену Раду університету про стан виконання програм університету та про перспективи подальшого розвитку цих напрямків.
Рада має право:
1. Звертатися до структурних підрозділів, навчальних та науково-дослідних інститутів, центрів, факультетів і кафедр за необхідними матеріалами з питань виконання науково-технічних програм. університету
2. Запрошувати на засідання Ради та її комісій для розгляду окремих питань деканів факультетів, завідуючих кафедрами, керівників наукових підрозділів.
3. Координатори Ради запрошують на засідання для прийняття концептуальних і важливих організаційних рішень керівників університету, проректорів, начальників служб та підрозділів.
4. Заслуховувати звіти комісій щодо виконання завдань Ради .
5. Запрошувати представників інших ВНЗ та наукових організацій для обговорення з ними координації робіт з наукових питань.

МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ КОМПЛЕКСНИХ ПРОГРАМ

І. Комплексна програма "Сталий розвиток"
Мета програми
Метою програми є аналіз процесів сталого розвитку як світу в цілому, так і окремо взятої країни або регіону в контексті якості та безпеки життя людей. До цього часу дослідники переважно використовували моделі, які давали змогу оцінити екологічний, соціальній та економічний аспекти лише окремо і незалежно один від одного. Контроль за досягненням цілей сталого розвитку, керування цим процесом (прийняття рішень), оцінка ефективності засобів, що використовуються і рівня досягнення поставлених цілей вимагають розроблення відповідних критеріїв і показників — індикаторів сталого розвитку.
Сталий розвиток – одна з основних парадигм сучасного розвитку суспільства, яка системно поєднала три головні складові: економічну, природоохоронну та соціальну/інституціональну:
• Економічна складова полягає в оптимальному використанні обмежених ресурсів та застосуванні матеріало - та енергозберігаючих технологій.
• З огляду екології, сталий розвиток має забезпечити глобальну стабільність біосфери виходячи з життєздатності біологічних і фізичних систем.
• Соціальна складова орієнтована на людський розвиток, збереження стабільності суспільних і культурних систем, зменшення кількості соціальних конфліктів.

Напрями програми:
Екологічна складова – впровадження принципів сталого розвитку в регіональне екологічне оцінювання, хімію, технології та виробництва.
Економічна складова – моделювання економічного виміру сталого розвитку областей та регіонів України.
Соціальна складова – соціальний вимір сталого розвитку України: державний та регіональний аспекти.
Системне узгодження – розробка платформи сценарного аналізу в межах сталого розвитку.
Головними проблемами, для розв’язання яких розробляється програма "Сталий розвиток", є:
• необхідність аналізу процесів сталого розвитку на всіх рівнях: світу, окремо взятої країни, регіону або міста в контексті якості та безпеки життя людей;
• відсутність інтегральної оцінки сталого розвитку досліджуваних соціальних систем;
• відсутність розвиненого інструментарію кількісного та якісного оцінювання сталого розвитку;
• ускладненість обґрунтованих управлінських рішень щодо подальшого розвитку досліджуваних об’єктів.
Очікувані результати програми:
• ефективний інструментарій для кількісного та якісного оцінювання стану України, регіонів, різних країн світу в контексті сталого розвитку;
• нові можливості для вирішення задач стратегічного і тактичного планування та моніторингу сталого розвитку на різних рівнях держави;
• система підготовки кваліфікованих кадрів усіх рівнів для різних галузей в контексті сталого розвитку;
• підвищення ефективності функціонування усіх галузей національної економіки;
• формування нового типу мислення у населення країни, що надасть можливість реалізувати потенціал, існуючий в Україні, для становлення держави на шлях сталого розвитку;
• приєднання України до блоку країн, що розвиваються за моделлю гармонізованого суспільства.
Комплексна програма “Енергетика сталого розвитку”
Мета програми
Основна мета – досягнення високої енергоефективності при оптимальному використанні всіх видів енергії і доцільному енергозабезпеченні потреб організації та мінімальному негативному впливу на довкілля за умов найкращого використання ресурсного та інвестиційного потенціалу об’єкту енерговикористання.
Напрями програми
• Розвиток нових джерел енергії з використанням органічного палива (мала енергетика)
• Розвиток відновлювальних джерел енергії (мала енергетика).
• “Розумні” мережі енергозабезпечення
• Удосконалення традиційної централізованої енергетики
• Удосконалення традиційної централізованої енергетики:
- інтелектуальний енергоефективний еко-будинок
- проекти з підвищення енергоефективності споживачів
Очікувані результати програми
Реалізація програми дозволить вирішити такі завдання:
• доступне енергозабезпечення;
• раціональне енерговикористання;
• високоефективні та екологічні огороджуючі конструкції;
• енергоефективні будівлі - це взаємне поєднання п’яти підсистем:
- інтелектуальний контроль та управління;
- забезпечення мікроклімату;
- водозабезпечення;
- енерговикористання;
• розосереджена енергостанція НТУУ “КПІ” та енергозабезпечення на базі цієї енергостанції.

Комплексна програма
"Розвиток інформаційного суспільства України"
Мета програми
Мета програми – розроблення і здійснення проектів на загальнодержавному, галузевому (у рамках певного напрямку знань) та університетському рівнях для:
• розв`язання соціально-економічних проблем на основі інформатизації усіх сфер життя;
• формування державної політики у сфері розвитку інформаційного суспільства;
• розвитку технологій зтелекомунікацій;
• розроблення нових технологій створення сучасного програмного забезпечення, вбудованих і розподілених систем, технологій інтерфейсів;
• розвитку інформаційної інфраструктури університету шляхом реалізації комплексу взаємопов'язаних проектів з пріоритетних напрямів побудови експериментального "інфоуніверситету", як острівця інформаційного суспільства.
Реалізація програми:
1. Реалізація загальнодержавних проектів комплексної інноваційної програми Наукового парку "Київська політехніка":
• розвиток науково-освітньої інформаційної мережі URAN з інтеграцією до GEANT3;
• створення програмних засобів автоматичного розпаралелювання програм у середовищі Grid для забезпечення наукових досліджень;
• інформатизація органів державного управління та місцевого самоврядування;
• створення автоматизованої державної системи управління і інформатизації у повсякденній діяльності та в умовах екстремальних ситуацій.
2. Реалізація проектів на галузевому (у рамках певного напрямку знань) та університетському рівнях:
• дослідження і розроблення інтелектуальних і мобільних систем для вирішення проблем охорони здоров'я; забезпечення безпеки інформаційного суспільства, безпеки життя людей, захист власності і основних цивільних інфраструктур; захисту навколишнього середовища, тощо;
• дослідження для розвитку сфер, що включають: е-бизнес і е-уряд; електронну і мобільну комерцію; системи е-роботи; е- навчання;
• розвиток мобільних і бездротових систем наступного покоління наземного і супутникового базування; оптичних мереж;
• розроблення програмного забезпечення, вбудованих і розподілених систем;
• дослідження інформаційних технологій і технологій інтерфейсів;
• реалізація комплексу проектів інформатизації НТУУ "КПІ": "Інформаційна мережа університету", "Електронний університет", "Інформаційний банк даних", "Бібліотека", "Обчислювальні послуги".

Очікувані результати виконання програми
Реалізація програми дозволить вирішити такі завдання:
- створення якісно нового науково-освітнього інформаційного і телекомунікаційного середовища національного масштабу у сферах освіти і науки;
- створення програмних засобів автоматичного розпаралелення програм в середовищі GRID для забезпечення наукових досліджень;
- забезпечення органів державного управління та місцевого самоврядування засобами інформатизації та комп’ютеризації, передовими інформаційними технологіями;
- створення автоматизованої державної системи управління України для вирішення завдань управління на загальносистемному, державному, регіональному та територіальному рівнях;
- розробку і впровадження ІКТ у проривних галузях знань для прискорення технологічного розвитку країни;
- розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури НТУУ "КПІ".

Комплексна програма “Нові матеріали і технології”

Мета програми
Створення речовин, матеріалів, приладів та систем нового покоління з рівнем характеристик, які відповідають світовому, та новітніх технологій в різних галузях науки і техніки, модернізація на нових засадах промислових виробництв України для забезпечення сталого розвитку.
Основні напрями програми
• Нові металеві матеріали.
• Композиційні армовані та порошкові матеріали.
• Надтверді та керамічні матеріали полі функціонального призначення.
• Речовини та матеріали хімічного виробництва.
• Функціональні матеріали для електроніки.
• Матеріали для багатофункціональних покриттів.
• Біосумісні матеріали та вироби біомедичного призначення.
• Нанофазні матеріали і нанотехнології.
• Комп’ютерне матеріалознавство. Наукові знання на основі баз даних.
• Матеріали для багатофункціональних покриттів.
• Проблематика Чорнобильської АЕС та м. Славутич.
• Медичні технології;
• Хімічні технології;
• Електронні технології;
• Біотехнології;
• Нанотехнології.
Очікувані результати виконання програми
Реалізація програми дозволить вирішити такі завдання:
• Провести фундаментальні дослідження як основу для розробки технологій створення нових матеріалів, речовин, приладів та систем з підвищеними якісними властивостями.
• Забезпечення зростання конкурентоспроможності продукції для внутрішнього ринку, підвищення експортного потенціалу.
• Позбавити країну від імпортозалежності.
• Провести прикладні та фундаментальні дослідження на інтернаціонально важливих напрямках для забезпечення міжнародного співробітництва, участі у міжнародних проектах, залучення іноземних інвестицій, створення спільних підприємств.

Комплексна програма
"Системи спеціального та подвійного призначення"
Мета програми:
• Створення нових видів систем спеціального та подвійного призначення
• Модернізація існуючих видів систем спеціального та подвійного призначення
• Створення мікросупутників та безпілотних апаратів
• Розробка комплексу засобів обчислювальної техніки із захистом від електромагнітного тероризму та убезпеченням користувача від побічного електромагнітного випромінювання.
• Створення сучасних видів, приладів та систем подвійного призначення.
• Створення новітніх технологій та модернізація промислових виробництв України для забезпечення розробки та модернізації систем спеціального та подвійного призначення .
Напрями програми
• Мікросупутник, БЛА;
• Радіотехнічні системи моніторингу навколишнього середовища;
• Нові та модернізовані види систем спеціального та подвійного призначення;
• Нові технології систем спеціального та подвійного призначення;
• Комплексні технології утилізації систем спеціального та подвійного призначення.
Очікуванні результати програми
Реалізація програми дозволить вирішити такі завдання:
• Створити перший вітчизняний мікросупутник та безпілотний літальний апарат;
• розробити вітчизняні радіотехнічні системи моніторингу навколишнього середовища;
• створити нові та модернізувати існуючі системи спеціального та подвійного призначення;
• розробити нові технології систем спеціального та подвійного призначення;
• Створити комплексні технології утилізації систем спеціального та подвійного призначення.

Дані Концептуальні положення можуть корегуватися, доповнюватися та змінюватися згідно рішення Вченої ради університету.